Казка Шию, мию
- Автор: Народні
- Походження: Україна
- Жанр: Літературна казка, Навчання
- Вік: 8-9 років
- Час читання: 2 хв
Казка «Шию, мию» — це коротка українська народна казка з гумористичним сюжетом, яка вчить не бути пихатим і не вимагати від інших неможливого. Читати казку «Шию, мию» цікаво дітям, адже проста й кумедна історія показує, як одна дівчина змогла провчити самовпевненого парубка.
У красивому українському селі жив заможний і вродливий хлопець. Здавалося б, кращого нареченого годі й шукати, але мав він великий недолік — надзвичайну пихатість. Парубок хотів одружитися з дівчиною, яка могла б одночасно виконувати кілька справ: шити, плести, розпалювати піч та ще багато чого. Проте жодна дівчина не відповідала його завищеним вимогам.
Тоді дівчата вирішили провчити пихатого парубка. Одна з них поширила чутку, що вміє робити кілька справ одночасно. Хлопець захотів перевірити це власноруч і почув під вікном, як дівчина повторювала: «Шию, мию». Вирішивши, що нарешті знайшов ідеальну наречену, він посватався до неї.
Після весілля чоловік швидко зрозумів, що дружина, як і всі інші, виконує лише одну роботу за раз. Коли він нагадав їй про її слова, жінка пояснила справжній зміст почутого: вона просто мила шию.
Казка «Шию, мию» дарує дітям веселий урок про те, що не варто бути зарозумілим, ставити надмірні вимоги до інших і робити поспішні висновки. Іноді уважність до слів та почуття гумору допомагають побачити справжню суть ситуації.
Читати Казка Шию, мию
На горбочку розкинулося село. Та таке вже гарне, як намальоване. Весною сади цвітуть, ніби один розкішний букет, а у цих квітах виглядають хатинки біленькі, чепурненькі, як намальовані. І люди тут живуть хороші, добрі та лагідні. Але як то кажуть «в сім’ї не без виродка».
Жив у цьому селі хлопець і гарний, і ставний, ще й до того дуже багатий був, кожна дівчина мріяла мати такого чоловіка. Та єдина вада в нього була — дуже вже пихатий був. Все хотів за жінку взяти таку дівчину, яка б могла робити дві-три роботи разом. Але куди не поткнеться, кожна з дівчат робить лише одну роботу. Якщо плете то лише плете, якщо шиє то лише шиє. А такої, щоб і шила, і плела, і в печі розпалювала ну ніде не найде.
Але вирішили його дівчата провчити. Ось одна із них розпустила чутку по селі, що може робити дві-три роботи разом і встигає все.
Як почув це наш неборака, вирішив перевірити чи то дійсно так, як люди говорять. От одного вечора пішов він до неї на вулицю, переліз через перелаз, підповз аж під самі вікна, а дівчина по хаті бігає та вихваляється:
— Шию мию, ой я шию мию.
Почув наш козак таке тут таки і заслав сватів до цієї дівчини. От живуть вони вже день, другий й тиждень пройшов і місяць, але жінка як і всі інші, виконує лише одну роботу, якщо шиє то шиє, якщо миє то миє. Дивився чоловік дивився та й запитує її:
— Слухай, жінко, як я тебе брав, то могла ти робити дві роботи разом, а зараз виконуєш тільки одну, як усі інші.
— Ти про що це говориш, чоловіче любий, яких дві роботи?
— Ну ось одного вечора сидів я в тебе під вікном, а ти казала «шию, мию».
— Я дуже правильно казала, бо я мила шию, а хіба щось не так я казала.
І зрозумів тоді чоловік, як же посміялися дівчата над його пихатістю.– на кицю Варварку, а мишка – шусть у шпарку!
