Казка Ведмежий Новий рік
- Автор: Кукуєвицька Олена
- Походження: Україна
- Жанр: Пригоди, Гумор
- Вік: 4-5 років
- Час читання: 2 хв
Казка «Ведмежий Новий рік» — українська гумористична історія про ведмедя, який святкує свій Новий рік у лютому, коли прокидається від зимової сплячки. Ведмідь прибирає печеру, готує їсту й прикрашає своє житло. Але його друзі — вовк, рис, лисиця й інші звірі — не розуміють його святкування. Ведмідь святкує разом зі своїм лісом з добрим серцем, й зрештою інші звірі розуміють й приєднуються до його святкування.
Казка вчить дітей 4–5 років про те, що рідкість й неповторність — це чудово. Вона показує, що дружба полягає у розумінні й прийнятті один одного, навіть якщо ми різні. Прочитати казку «Ведмежий Новий рік» українською мовою з сучасними ілюстраціями можна на LiveBook.com.ua без реєстрації. Казка також доступна у аудіоверсії. Це веселе й тепле святкове питання про дружбу й індивідуальність.
Читати Ведмежий Новий рік
Прийшла зима. Вcі ведмеді міцно спали в своїх барлогах. Лише один ведмідь Криволапик не поспішав лягати спати, а ходив лісом туди-сюди.
– Гей, клишоногий! Чому спати не вкладаєшся? – запитав у нього заєць, який вже змінив свою сіру шубку на білу, зимову.
– А я не буду спати цієї зими, – відповів ведмідь Криволапик. – Я вирішив з вами Новий рік зустрічати, ялинку прикрашати і Діда Мороза кликати. А то завжди я все найцікавіше пропускаю.
Так ходив ведмідь зимовим лісом, тер сонні очі і все чекав свята. Оскільки він дуже хотів спати, Криволапик став злим. Він весь час на всіх гарчав і навіть намагався побитися, і вовкам доводилося його заспокоювати.
Досить скоро сонний ведмідь Криволапик став таким злим, що його всі боялися. Як тільки він з’являвся, звірі розбіглися в різні боки.
– Ну де? Де ваш Новий рік? – питав Криволапик.
Але звірі йому навіть відповісти боялися.
І ось, нарешті, до свята залишився оише один день. Лісові звірі прикрашали ялинку. На великій галявині зібралися зайці, лисиці, вовки, білки. Не було лише ведмедя Криволапика.
– Де ж ведмідь? – запитували звірі. – Адже він більше за нас чекав на свято, а тепер його немає.
Вовки побігли кликати ведмедя, але ніхто не озивався. І тут один вовк побачив, що Криволапик лежить під великим деревом і спить. Вовки будили-будили ведмедя, але він хропів голосніше, ніж вони кричали.
Та звірі не могли залишити Косолапа мерзнути під деревом. Вони разом перенесли ведмедя в його барліг і там поклали спати.
Криволапик проспав усю зиму, що залишалася, а навесні прокинувся. Вийшов зі своєї барлоги і побачив, що вже настала весна.
– Ой, знову пропустив Новий рік! – засмутився ведмідь.
Криволапик пішов до зайців і почав лаятися, що вони його не розбудили. Зайці розповіли Косолапику, як все було, але дуже боялися, що він знову почне гарчати і битися.
– Не бійтеся, зайчики. Я не буду вас лякати. Тепер я виспався, і вже не злий, – сказав Криволапик. – Ось тільки дуже шкода, що свята знову не побачив.
– Не переживай, Криволапик, у нас для тебе є сюрприз, – сказав один зайчик.
Зайці принесли йому горщик, в якому був мед.
– Ось тримай. Тобі подарунок від Діда Мороза.
Ведмідь Криволапик дуже зрадів такому подарунку.
– А тепер підемо. Ми покажемо тобі святкову ялинку, – сказали зайчики.
Звірі залишили лісову ялинку до весни вбраною, щоб і ведмідь міг нею помилуватися.
– Спасибі друзі! – сказав Криволапик. – Виходить, що у ведмедів Новий рік навесні.
Звірі разом пішли співати пісні та танцювати біля ялинки.
