Казка Як у Червоного крана голова розболілася
- Автор: Еліна Заржицька
- Походження: Україна
- Жанр: Гумор
- Вік: 4-5 років
- Час читання: 1 хв
Казка «Як у Червоного крана голова розболілася» Еліни Заржицької розповідає про два крани в ванній кімнаті, Червоний і Синій, які ведуть між собою розмови, як справжні брати. Одного разу Червоний кран починає скаржитися, що в нього болить голівонька. Синій кран турбується про брата, радить, як полегшити стан, а потім пропонує звернутися до Майстра.
Це коротка гумористична історія про буденні речі, які в казці оживають і говорять. Дитина добре знає, що таке кран, гаряча й холодна вода, тому легко впізнає знайомі ситуації й посміхається, спостерігаючи, як побутові предмети отримують характери. Динамічні діалоги, звуконаслідування й кумедні вигуки роблять текст жвавим.
Казка підійде дітям 4-5 років. Вона допомагає на прикладі простих речей поговорити про обережність із водою, турботу про домашні предмети та про те, що вчасно звернутися по допомогу до дорослих і майстрів завжди розумно. Мова проста й образна, а короткий текст зручно читати вголос удома чи перед сном. Після читання можна запитати дитину, як вона дбає про речі вдома і що робить, коли щось зламалося.
Читайте казку онлайн на смартфоні, планшеті чи комп’ютері. Час читання – близько 1 хвилини.
Читати Казка Як у Червоного крана голова розболілася
– Плюх! – простогнав Червоний кран. – Як мене болить голівонька… Плюх-плюх!
– Чому болить? – зацікавився його рідний брат – Синій кран. – То, мабуть, ти замість гарячої холодну воду даєш.
– Та ні. Воду я даю ту, що треба. Але мій маленький хазяїн завжди так погано мене закручує. Іноді буває сильно-сильно, аж зуби скреготять, а іноді так, що з носа тече, – поскаржився Червоний. – Ух-плюх-плюх!
– Не скигли. Краще обв’яжи голову хустинкою – це добре допомагає, – порадив йому брат.
– Вже пробував. Аніякого полегшення, – зітхнув Червоний.
– Тоді треба негайно звертатися до Майстра, – повчально задзюркотів Синій. – А поки що терпи!
– Та я вже тер-плюх! – розридався Червоний.
У цей час Матуся суворо наказала Хлопчикові: “Треба негайно вимити руки. Дивись, які вони брудні!”
Хлопчик підійшов до кранів, крутонув Червоний кран і… на його рученята ринув потік гаряченної води.
– Ой, пече! – заквилив Хлопчик. – Мамо, допоможи…
Мати миттю опинилася біля кранів і негайно перекрила паруючий потік. А потім викликала Майстра. Цей поважний чоловік уважно оглянув хворого, глибокодумно почухав потилицю, потім на щось натиснув, щось покрутив, струсив долоні, вгледівся уважно і покликав Хлопчика:
– Хазяїне, підходьте, роботу приймайте.
Хлопчик сторожко наблизився і підставив кінчик пальця під тоненький струмочок.
– Усе гаразд! – радісно вигукнув він.
– Фур-фур! Усе гаразд! – погодився з ним Червоний кран. – Як добре почуватися здоровим!
