Казка Курочка ряба і лисиця
- Автор: Ярмиш Юрій Феодосійович
- Походження: Україна
- Жанр: Пригоди, Гумор
- Вік: 4-5 років
- Час читання: 2 хв
«Курочка ряба і лисиця» — весела та повчальна українська казка Юрія Ярмиша для дітей 4–5 років. Цього разу знайома курочка зустрічається з хитрою лисицею, яка пробирається до курника, сподіваючись легко її спіймати. Проте чубарочка виявляється кмітливою та спритною: вона тікає від хижачки на сідало й починає ставити їй запитання. Лисиця змушена пояснювати, навіщо їй гострі зуби та хто є її ворогами.
Коли двері курника випадково зачиняються, лисиця вже сама потребує допомоги. Курочка погоджується випустити її, але спочатку пропонує відгадати три загадки. Хитра гостя намагається відповісти, проте щоразу помиляється, адже думає лише про їжу та небезпеку. Чим завершиться ця кумедна пригода? Читати казку з малюнками «Курочка ряба і лисиця» українською мовою цікаво дітям, які люблять веселі пригоди, загадки та історії про кмітливих героїв.
Читати Казка Курочка ряба і лисиця
Жила-була на світі курочка ряба. Та сама, що колись бабусі з дідусем яєчко знесла — не просте, а золоте.
І ось сталося, що в курник до тієї курочки влізла лисиця. Як стрибне до неї, зубами як клацне! Та не встигла хитра. Курочка миттю злетіла на сідало й питає:
— Лисице, а чому у тебе такі гострі зуби?
— Щоб вороги боялися! — пробурчала лисиця.
— А хто твої вороги?
— Ті, кого я їм.
— Виходить, і я твій ворог?
— Звісно!
І лисиця знову кинулася до курочки, але чубарочка ще вище злетіла. Лисиця стрибала, стрибала й раптом хвостом зачепила двері курника. Ті з розмаху зачинилися.
Дуже злякалася лисиця: як тепер на волю вибратися?
А курочка знов питає:
— Лисице, а чому у тебе такі гострі зуби?
— Щоб оберігатись від ворогів, — ласкаво відповідає хитра лисиця.
— А хто ж ті вороги?
— Вовки та орли.
— То ти мені друг?
— Атож! Чубарочко, випусти мене, будь ласка, я тобі зла не зроблю!
— Добре, — відповідає курочка, — скажу тобі, як відчинити двері. Але спершу відгадай три загадки, що я чула від бабусі й дідуся. Коли хоч раз вгадаєш, підеш звідси. А ні — дідусь зробить із твоєї пухнастої шкурки коміра для бабусі.
Лисиця одразу погодилася, і курочка почала:
— Ану скажи, хитрухо, що люди і звірі люблять понад усе на світі?
Лисиця дзявкнула:
— Звісно, м’ясо!
— Ні, ти помиляєшся, — докірливо похитала головою чубарочка. — І звірі, і люди понад усе люблять життя… А що гостріше від ножа?
— Ну, це для мене дуже легка загадка, — відповіла гордо лисиця. — Мої зуби!
— Ні, лисичко. Це думка розумної людини.
У лисиці навіть лапи затремтіли. Адже іще одна неправильна відповідь — і вона не вийде на волю! А чубарочка каже:
— Слухай тоді третю загадку. Що то: червоне, тепле, хто спить — збудить, всі йому раді?
«Нарешті, нарешті, — зраділа лисиця. — Тепер я вже вгадаю!» І вона крикнула:
— Це півень! Таки ж так — півень! Хоч би й уві сні я почула його запах, одразу прокидаюся!
— Ні, не так! Це сонечко на світанку, — сказала курочка і сердито додала:
— У тебе, лисице, тільки лихе в голові. Не можу я тебе випустити.
І вона голосно закудкудакала.
