Казка про зубастого крокодила
- Автор: Кукуєвицька Олена
- Походження: Україна
- Жанр: Пригоди, Гумор
- Вік: 4-5 років
- Час читання: 2 хв
Казка «Про зубастого крокодила» — українська гумористична казка про крокодила, який живе в річці й має дивовижно великі зуби. Крокодил — кумедний персонаж, що потрапляє у смішні ситуації. Він прагне дружити з іншими тваринами, але вони його бояться через його зубастий усмішку. Крокодил намагається доказати, що він добрий й дружелюбний, незважаючи на свій залякуючий вигляд. У казці описані комічні сцени, коли крокодил спробує спілкуватися з лісовими мешканцями.
Казка вчить дітей 4–5 років не судити людей за їхньою зовнішністю. Вона показує, що справжня природа знаходиться всередині, а не у зовнішньому вигляді. Гумор казки робить її веселою й захопливою для малюків. Прочитати казку «Про зубастого крокодила» українською мовою з оригінальними ілюстраціями можна на LiveBook.com.ua без реєстрації. Казка також доступна у аудіоверсії для дітей 4–5 років.
Читати Казка про зубастого крокодила
Був В африканській річці жив-був крокодил. Було у нього улюблена розвага – лякати птахів і звірів. Прийдуть, наприклад, антилопи до річки, попити воду, або мавпа – подивитися на своє відображення у воді. А крокодил підпливає до них, розкриває величезну пащу і клацає зубами. Тварини від страху розбігаються, хто куди, а крокодил радіє, що їх налякав.
– Таких гострих та великих зубів ні у кого з вас немає! – хвалився крокодил всім, хто приходив або прилітав до річки. І кожен раз страшно клацав усіма своїми зубами.
Одного разу крокодил, зазвичай, голосно клацав зубами, лякаючи всіх навколо. А коли закрив рот, відчув, як всі його зуби сильно болять. Він вирішив не відкривати рот, поки біль не пройде. Але зуби боліли все сильніше.
Крокодил терпів-терпів, а потім вирішив покликати кого-небудь на допомогу. Коли до річки прийшла зебра, крокодил підплив до берега і хотів поскаржитися їй на свої зуби. Але не встиг він відкрити рот, як зебра щосили кинулася бігти.
– Почекай, зебро! Я не збираюся тебе лякати! – закричав крокодил. Але зебра вже його не чула.
Коли до річки прийшли мавпи, і крокодил хотів покликати їх на допомогу, то історія повторилася – перелякані мавпи втекли.
– Що ж мені робити? – заплакав крокодил. – Всі мене бояться, і тому не хочуть навіть вислухати.
Тут до річки прийшло слоненя. Якщо чесно, воно теж побоювалося крокодила, але соромилося це показувати – адже воно вже досить виросло. Слоненя побачило, що крокодил плаче, і запитало, що сталося.
Коли крокодил поскаржився слоненяті на хворі зуби, слоненя покликало до нього на допомогу папугу, який умів лікувати зуби.
– А ну, відкривай рот! – Скомандував крокодилу папуга-лікар.
Після цих слів крокодил ще сильніше заплакав. Виявилося, що він злякався зубного лікаря.
– Хіба ти, такий великий і зубастий, боїшся мене – маленьку пташку? – Хитро запитав папуга-лікар.
Крокодил дуже боявся! Але, подолавши свій страх, відкрив рот, і папуга почав лікувати всі його зуби – один за одним. Ось тут крокодил пошкодував, що у нього так багато зубів, і що він так часто і сильно ними стукав!
Коли папуга-лікар закінчив свою роботу, зуби крокодила більше не боліли.
Крокодил подякував папузі та слоненяти за допомогу і вирішив, що більше не буде нікого лякати і ображати. Він перестав бути злюкою і хвальком, і у нього з’явилося багато друзів.а на столі в її кімнаті лежить новенька книжка казок братів Грімм. Дівчинка радісно побігла додому і весь її день пройшов в чудовому настрої.
